Mrs. Maria Melech

Obituary

MELECH, Maria (neé IWANIURA)

Peacefully at St. Joseph’s Hospital, with her daughters at her side on Saturday, June 17, 2023, at the age of 87. Dearly beloved wife of Volodymyr Melech. Loving mother of Miroslawa (Nykolai) Bilaniuk, Irena (Grzegorz) Tomczyk, Anna (Ivan) Halay and Grazyna (Arko) Batruch. Cherished grandmother of Philip, Nicole, Dominika, Daniel, Daria, Borys, Oleksa and Ksenia. Devoted Great Grandmother of Derek, Olivia and Maxym, and beloved Aunt to many of her extended Iwaniura family.

Born on December 12, 1935, in Zuravci, Ukraine (now Poland). Forcibly removed from her ancestral village during 1947 “Akcja Wisla”, her family was settled in Wegorzewo, Northeastern Poland. Іn 1953, she finished her schooling and teacher training in Giżycko and by 1956, while teaching in her old high school, she began her distance studies for Masters degree in Physical Education. On her visits in Warsaw for exams and lectures, she never missed the Sunday mass at Miodowa Street Ukrainian Catholic Church where she met and later married her husband Volodymyr.

The young couple made their home in Warsaw and was soon blessed with four daughters. Maria became a full time mother, teacher and Warsaw University student in language studies earning her second post secondary degree.

Between 1979 and 1982 the family made a long and difficult transition - moving from Poland to start a new life in Toronto, Canada, with help of Volodymyr’s sister Maria Sholohon.

In 1983, Maria became a beloved but demanding Ukrainian language teacher at the St. Josaphat’s Elementary School on Franklin Street, where for 20 years she instilled love for the culture and language in her countless young students.

Since her arrival in Toronto, Maria was a parishioner of St.   Josaphat’s Cathedral in Toronto and an active member of the Ukrainian Catholic Women’s League. She worked on many education related projects with Ukrainian School Council “Shkilna Rada” and sang first in “Dibrova” and later “Levada” Women’s choirs of Ukrainian Youth Ensambles and was a part of their memorable1990 tournée of Ukraine with Vasyl Kardasz.

Maria was an exceptional mother, grandmother and great grandmother, kind and talented teacher. Her bedtime stories and family lore were enjoyed and will be remembered by three generations of children.

Her embroidery talents were legendary:  she revived ancient patterns and designed her own to create most exquisite shirts, blouses, and decorative pillowcases, treasured by family and friends. Most of all - she made sure all her children and grandchildren had a «rushnyk» - wedding cloth embroidered by her own hand.

Maria was a firm believer that the most direct route to people’s hearts leads through the kitchen door. Over 40 years, her «Baba Varenyky Factory» nourished souls and bodies of an army of children and adults, and was a safe harbour for famished students and young professionals, not just in the family.

Maria was a strong, patriotic but humble and selfless woman of great faith. Most of all, she was the family Memory Keeper and an infinite source of love for her family and all who joined it over the years.

Knowing Maria, she will continue to embroider and cook while recounting family stories, and reminding all of us to speak “po nashomu””…

Resting at CARDINAL FUNERAL HOME, ANETTE CHAPEL, 92 Annette Street

Toronto, Ontario M6P 1N6

Tel: (416) 762-8141

Visitation: Wednesday, June 21, 2023, from 5-8 p.m. Panakhyda 7:00 p.m. Funeral Mass at St. Josaphat’s Cathedral, 110 Franklin Avenue, on Thursday, June 22, 2023, at 10:00 a.m. followed by Interment at St. Volodymyr Cemetery, Oakville.

If desired and in lieu of flowers, remembrances may be made to the  “Dzherelo” Children’s Rehabilitation Centre - LVIV through Ukrainian Canada-Ukraine Foundation.

“Vichnaya Pamyat’”

Ділимося сумною і болючою вісткою з рідними і знайомими

що у суботу, 17-го червня, 2023 у шпиталі St.  Joseph’s у Торонті відійшла у вічність на 87 р. життя бл. п. Марія Мелех (з дому Іванюра) – народжена у Журавцях біля Любичі Королівської, тоді у львівській області – Україна, нині Польща, воєводство любельське.

До 1947-го року, у непевні воєнні часи, жила з ватьками Лукашем і Юлією та братом Зеноном у Журавцях.

В 1947-му році підчас “Акції Вісла” Марію з родиною як і все село депортовано на «відзискані землі - Мазури» у північно-західній Польщі.

Родина попала y знищену місцевість Венґожево, воєводство Ольштин, де Марія почала нове життя. Закінчила початкову школу, опісля середню, а одержавши матуру почала працю в тій же самій середній школі навчаючи фізкультуру. Рівночасно почала заочно науку в Академії Фізкультури в Варшаві, яку закінчила з дипломом магістра.

Підчас зайнять в Варшаві, стала частиною групи українських студентів при українській греко-католицькій церкві оо. Василян на Медовій, де між іншими пізнала свого судженого - Володимира.

Одружившись у 1961-му році, молодята оселились у Варшаві, де згодом Бог поблагословив їх чотирьома донями. Марія дальше вчителювала, кінчала науку на факультеті філології та виховувала дітей.

Коли в 1979 році, муж і дві доні переїхали до Канади, Марія самотужки стежила за другими двома донями, домом та працею в початковій школі.

В 1982-му році виїхала з дітьми до Канади в рамцях програми получення розділених родин. Замешкала з родиною у Торонті у сестри чоловіка - Марії Шологон. Тут прийняла працю вчительки в Українській школі при катедрі Св. Йосафата де розкривала красу української мови і культури для безлічі малюків. В катедральній школі працювала від 1982 до 2003 коли і відійшла на пенсію.

Марія була надзвичайною мамою, бабою і прабабусею, обдарованою вчителькою і повною доброти Людиною. Була вона українською патріоткою, некапризною, стійкою і скромною жінкою глибокої віри. Вона була джерелом знання та родинної памʼяті і любові для всіх рідних та тих які згодом прилучалися до родини.

Її вишивальницькі таланти були відомі і високо оцінені особливо в родині де, від малюків до дорослих, всі мали не одну вишивану сорочку і безліч дрібніших Маріїних творів. Вона подбала щоби всі її доньки і внуки мали вишиті її руками весільні рушники.

Марія знала те що знають всі матері: що до сердець людей найпростіша дорога через кухонні пороги. І її «Баба Вареники Фабрика» довги роки годувала армію дітей і дорослих, та була скарбом для вічно голодних школярів і студентів в родині і не тільки.

Марія була довголітньою парафіянкою Катедри Св. Йосафата в Торонто, членкинею Лігі Українських Католицьких Жінок, працювала на освітницькому фронті у Торонтоньській Шкільній Раді, та довгі роки співала в хорі Діброва а тоді в хорі Левада Українських Молодіжних Ансамблів. З ними була між іншим на славному турне по Україні з Маєстром Василем Кардашем в 1990 році.

Покійна Марія залишила у глибокому смутку і горю:

• мужа: Володимира на 62-му році подружнього життя.
• доньки:
  • Мирославу Біланюк з мужем Миколою і дітьми
    • Борисом,
    • Олексою
    • Ксенею
  • Ірину Томчик з мужем Григорієм і дітьми:
    • Домінікою Ґрод з мужом Маркіяном і дітьми Олівією і Максимком (правнуками Марії)
    • Дарію з нареченим Міною
    • Данила
  • Анну Галай з мужем Іваном і дітьми
    • Пилипом з нареченою Торі
    • Нікусю Назаревич з мужом Михайлом і сином Дарком (правнуком Марії)
  • Ґражину Батрух з мужем Арком та дітьми:
    • Оленкою Пастушок з чоловіком Олексою
    • Михайлом Батрух з дружиною Джанис
  • Ближчу і дальшу родину і друзів в Канаді, Польщі та Україні.

Нехай Господь прийме Марію до Царства Небесного, а канадійська земля буде Її пухом. Пам’ять про спочилу в Бозі Марію нехай буде між нами вічною.

Visitation

Service

Burial