Mr. Zenon Tatarsky

Obituary

Zenon Jaroslaw Tatarsky (February 27, 1930 – February 7, 2026)

Zenon Jaroslaw Tatarsky passed away peacefully at home on February 7, 2026 at the age of 95. Born on February 27, 1930 in Sudova Vyshnia, Ukraine to Teofil and Anastassia Tatarsky, Zenon was the third of four children.

In the chaos of WWII, Zenon was separated from his parents at the young age of 14. While at the Heidenau Displaced Person camp in Western Germany, he received a scholarship to attend Université Catholique de Louvain in Belgium, where he received a master’s degree in civil engineering. Zenon later emigrated to Canada, where he enjoyed a successful professional career in both government and consulting, while raising three boys with his wife Christina.

Zenon was forever devoted to the Ukrainian cause. He was a tireless volunteer, contributing his time and talents to numerous Ukrainian community organisations, including PLAST Ukrainian Youth Association, Taras Shevchenko Scientific Society, St Josaphat’s Church and School and many others. Zenon was known for his friendly disposition and charm, his never-ending jokes and his love of geography and the world at large. Zenon spoke Ukrainian, French, English, German, Polish, Greek and select indispensable words in many other languages.

Zenon is survived by his loving wife of 68 years, Christina, sons George, Andrew (Janet), Roman (Kristina), and grandchildren Michael, Matthew, Nicholas, Melania, Marko and great-granddaughter Mikayla. Zenon is predeceased by his siblings Olya (in childhood), Anatoliy and Irene (Kozak).

-----------------------------------------------

Зенон Ярослав Татарський (27 лютого 1930 – 7 лютого 2026)

Зенон Ярослав Татарський відійшов у засвіти удома 7 лютого 2026 року у віці 95 років. Народившись 27 лютого 1930 року в Судовій Вишні, Україна, у родині Теофіла та Анастасії Татарських, Зенон був третьою з чотирьох дітей.

У хаосі Другої світової війни Зенон був розлучений з батьками у віці 14 років. Перебуваючи в таборі для переміщених осіб Гайденау у Західній Німеччині, він отримав стипендію для навчання в Католицькому університеті Лувена в Бельгії, де здобув ступінь магістра цивільного будівництва. Пізніше Зенон емігрував до Канади, де мав успішну професійну кар'єру як в уряді, так і в консалтингу, виховуючи трьох синів зі своєю дружиною Христиною.

Зенон назавжди був відданий українській справі. Він був невтомним волонтером, присвячуючи свій час і таланти численним українським громадським організаціям, включаючи організацію української молоді «ПЛАСТ», Наукове товариство імені Тараса Шевченка, церкву та школу Святого Йосафата та багато інших.

Зенон був відомий своєю доброзичливістю та чарівністю, нескінченними жартами та любов'ю до географії та світу загалом. Зенон розмовляв українською, французькою, англійською, німецькою, польською, грецькою та окремими словами багатьма іншими мовами.

У Зенона залишилися любляча дружина Христина, з якою він прожив 68 років, сини Юрій, Андрій (Джанет), Роман (Христина) та онуки Михайло, Матей, Микола, Меланія, Марко та правнучка Микейла. Його брати і сестри Оля (у дитинстві), Анатолій та Ірина (Козак) відійшли раніше.

Visitation

Service

Burial